Твір на тему «Мій улюблений урок - історія», 6-й клас Мене звати Андрій. Вчуся я в 6 класі. Навчання мені подобається, так як з її допомогою я осягаю науки і дізнаюся багато потрібного. Це все мені дуже знадобиться в подальшому житті. Особливо мені подобається історія і я планую зробити її своєю професією. Тому кожен урок з цього предмету для мене справжнє відкриття і я з особливою увагою слухаю викладача. Мені дуже цікаво, що відбувалося з людьми та державами у минулі часи. Найбільш подобається вивчати історію Великої Вітчизняної Війни. Адже це саме легендарне і жахливий час для мого народу і країни.Тоді наші військові й простий люд змогли утримати полчища фашистських загарбників і розгромили їх в їх лігві. Я вдячний нашим солдатам за те, що ми тепер живемо в мирі та злагоді. Чому саме ВВВ так хвилює мене? Та тому, що з самого раннього дитинства я став свідком оповідань про неї свого дідуся. Затишними вечорами ми усамітнювалися з ним, і він повідав мені безліч історій про своє тяжке життя в ті страшні часи. Зараз дідуся вже немає в живих, але його розповіді міцно засіли в моєму мозку. Під час війни мій дідусь був зовсім маленьким хлопчиком. Його батька і старшого брата призвали на фронт і він зі своєю мамою залишився один у сім'ї. Їм було дуже важко існувати в такій обстановці. Тому вони намагалися розводити курей і жили за рахунок їх.Але зовсім стало погано, коли в населений пункт зайшли німці. Після окупації села жити радянським людям стало просто не можливо. Кілька фашистів розташувалися на житло в прабабушкином будинку і їй довелося стати служницею. Під страхом смерті їй і мою ще маленького дідуся доводилося шукати для нацистів продукти і годувати їх. Прабабуся ще й прала загарбникам одяг. Якщо траплялися якісь промахи, німці жорстоко били жителів і навіть розстрілювали їх. Тому всі чекали визволення і приходу своєї рідної армії. Багато втекли з села і стали партизанами. Це ще дужче розлютило фашистів і вони стали просто нелюдами.Все це тривало близько року, поки на околиці не з'явилися радянські танки. Годі і говорити, що їх зустріли з великою радістю. Люди навіть плакали від щастя і радості. Наші війська прийшли і звільнили ці місця з великими втратами. Серед солдатів було багато поранених і в селі організували лазарет. Сільські жінки тут же організували догляд і турботу за ними. Люди віддавали останнє за своє вільне життя. Ось така історія мого роду в період Великої Вітчизняної Війни.
1 2 3 4 5 Категорія: 6-й клас \| Додано: 20.09.2018
Переглядів: 615 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0