Твір на тему «Подорож крапельки води», 6-й клас
Я непомітна і малюсінька крапелька води. Народилася я в найглибших шарах землі. Там нас дуже багато. З часом ми зливаємося в підземні струмки і прориваємося назовні вигляді джерел. Ось такий потік проніс мене по темних коридорах і виплеснув назовні з високої гори. Разом з водоспадом я кинулася вниз і мені з подібними крапельками расплескались в різні сторони. Опинившись на листочку якоїсь рослини я задумалася і замилувалася навколишньою красою.
Забувши про рахунок часу, я відчула, що сонечко добряче припекло мої бочка і мене потоків вітру понесло догори. З висотою ставало прохолодніше і тут я знову зустріла своїх співвітчизниць. Ми з радістю обнялися і зібралися у туманне хмара. Було так весело і приємно парити над лісами і полями! Літали ми довго і опинилися в нових краях, далеко від місця нашого народження.
Раптом прилетів грізний ураган і так розсердив нас своїм незграбним поведінкою, що всі крапельки посіріли і перетворилися на майже чорну хмару. А вітер невпинно гнав нас з уподобаного містечка в далекі дали. Тоді ми вирішили обдурити його - опустилися зовсім низько до землі і стали падати на її поверхню у вигляді дощу. Як тільки ми опинилися в долині, як тут же засяяло сонечко і забарвило небо пречудовий веселкою.
З цієї красивою веселці ми знову стали збиратися в дружну компанію, але тут же пошкодував про це. Хмарка занесло в такі місця, де був мороз. Кожна крапелька одразу ж замерзла і стала схожою на візерунчасту крижинку. Під своєю вагою ми, кружляючи у хороводі, стали планувати на своє звичайне місце - землю. Завірюха тут же закружляло нас у веселому бальному танці. Вона хвацько жбурляла нас обличчя людей і ті теж раділи. Так ми падали суцільною стіною, поки я не заснула у високому сніговому заметі.
Навесні сонечко знову зігріло мене і я з потоком струмка побігла до річки. Її бурхливі води змішали мене з іншими краплинками, де ми знову організували дружну компанію. Згуртована маса води перетворилася у велику й грізну силу. Потік доніс до нас греблі оснащеної сталевими турбінами. Тут наша сила пішла на користь всьому людству. Наша неприборкана енергія перетворилася у так необхідне людям електрика.
Але сьогодні я вирішила прийти до тебе в гості в твій дім. Отверни кран і я вирвуся назустріч одному прохолодною й чистою вологою. Я напою тебе і омию від пилу нинішнього дня, заспокою тихим дзюрчанням і дам сили до нового, прийдешнього дня.
|
