Мій батько – завзятий рибалка. Він розповідав мені, що, коли був хлопчиськом, постійно пропадав на річці з саморобною вудкою. Любов до цього заняття передалася і мені. В цьому році я перший раз побував на зимовій рибалці. Я дуже чекав цього дня. З початку грудня я стежив за погодою, сподіваючись побачити на термометрі мінусову температуру, але вона ніяк не хотіла опускатися до необхідного рівня. І тільки в середині лютого вдарили сильні морози.
Так співпало, що в день поїздки з-за морозу скасували всі уроки. Ця новина удвічі підняла мені настрій. Я з вечора підготував всі снасті. Їхати до водойми нам належало майже 2 години, тому вранці ми встали раніше, завантажили в машину і рушили в путь. Приїхавши на місце, ми взяли ящик зі снастями і льодоруб. Трохи відійшовши від берега, ми почали бурити лунки. Тато дав і мені спробувати пробурити лунку під льоду. Це виявилося не так-то й легко, тому всю важку роботу зробив тато. Він з такою легкістю крутив бур, що через двадцять хвилин у нас було п'ятнадцять лунок.Першим ділом ми підгодовували рибу, кинувши в кожен отвір приманку. Через кілька хвилин ми підійшли до найцікавішого, до лову риби. В якості приманки ми взяли з собою мотиля, по-науковому личинок комара. Мій тато каже, що це найкраща приманка для зимової риболовлі. Менше, ніж через годину ми зловили майже два десятка окунів, але вони всі були не дуже великі, а ми хотіли добути великий трофей. Тому ми дістали жерлицы, а окунців зробили приманками. Нам знадобилося п'ятнадцять хвилин, щоб їх встановити.Коли робота була зроблена ми задоволені собою стали чекати появи червоного прапорця. Перше пристрій спрацював швидко. Я стрімголов кинувся до неї. Після деяких зусиль перша щучка виявилася у мене в руках. Після цього прапорці спрацьовували один за іншим, ми тільки й встигали витягувати хижачок з лунок. До кінця дня ми були втомлені, але задоволені своїм багатим уловом.
|
