Твір для 7 класу на тему «Справжня цінність речей»
На літній передих від школи відправили мене до бабусі. Довго я звикала до сільського ритму життя: вставали жителі дуже рано, "з першими півнями", виганяли худобу з двору на пасовище і тут же починали метушню на присадибній ділянці. Прям ні хвилини спокою з самого сходу сонця, а то й ще раніше. Здивувалася я такий квапливості і запитала бабусю про їх завчасних турботи, запропонувала гарненько виспатися.На мої запитання та відповіла так: "А ти, онучка, сама спробуй вийти на огородишко у годинок одинадцять і постарайся сорнячки висмикнути всі до купи, грядки подпушить, ягідки в малиннику позбирати".
Проспала я майже до дванадцяти годин і зібралася допомогу надавати. Бабуся слідом йде, та мене відмовляє від роботи. Вперлася я, тоді старенька і показала мені, що робити. Серед густої посадки моркви вибивалися молоді бур'яни. Шкода мені стало кучерявою травички, але бабуся попередила, що її ретельно потрібно викорінити, оскільки вона буде забирати харчування у моркви і та виросте дрібної і грубої. Стала я бурьянчик збирати, та скоро спина заболіла так, що розігнутися не було сили. Ледве до полудня дотерпіла, а ще рвати малину потрібно. Сонечко високо піднялося та стало нещадно обпалювати плечі.Накинула кофту, так спека почалася неймовірна - піт струмками потекла між лопаток. Зовсім мені погано. Тут я зрозуміла чому ранок найкращий час для прибирання городу та інших посадок.
Скоро привчилася я раненько вставати зі сходом сонця, а відпочивати в саме пекло. За короткий проміжок запасалась водою з колодязя, поки бабуся корову в череду проводжала. Потім починала годувати інше домашнє господарство: качок з помаранчевими носами і кудахчущих курей. Потім швиденько полола город, поки духота не наставала, далі чергу приходила до того, щоб підрівняти грядки і полити їх. Через кілька днів все навчилася робити сама без сторонньої опіки. Бабуся раділа моєму вправності і могла займатися іншими невідкладними справами, навіть сусідам похвалилася про своєї вірної і коханої помічниці.
Минуло пару тижнів, і ми вже спробували перший урожай редиски, а ще через короткий час і огірочки молоденькі дозріли. Бабуся здивувалася, що так рано вони з'явилися, видно потягнулися до рук турботливим. Мої погляди на окремі речі сильно змінилися. Зрозуміла я, що праця в сільській місцевості важкий і стала дбайливо звертатися з хлібцем і іншими продуктами.
|