Твір для 7 класу на вільну тему «Справжнє знайомство» Мій батько військовий людина, тому ми часто змінювали місце проживання. Я давно відвик від справжніх друзів і заводив лише швидкоплинні знайомства. Так було легше кидати школу, забувати її та переходити у іншу. Тому розставання з товаришами проходили легко і я їх швидко викреслював з пам'яті. Наближався кінець навчального року і я з подивом помітив, що минув рівно рік як ми нікуди не переїжджаємо. За цей термін я звик до педагогів, завжди усміхненою шкільної кухарці тітці Клаві, яка частенько пригощала дітей запашними булочками і став дружити з сусідським хлопчиком на ім'я Саша. І тут знову зміна дислокації. Мама швидко зібрала наш скромний скарб і під стукіт коліс поїзда ми прибули в нове місто. Прибули ми на нове місце проживання тридцять першого серпня вночі, тому помилуватися містом мені не довелося і лише вранці, вимитий, випрасуваним білій сорочці та чорних брюках, з величезним букетом квітів, я гордо крокував вулицями незнайомого мені містечка. Шлях мій лежав через парк і мені в очі кинулися поцяткований написами постамент з Леніним і абстрактне творіння сучасності у вигляді дивакуватою стели. Школа виявилася звичайною і я байдуже оглянув її як зовні, так і всередині - адже я точно знав, що довго тут не затримаюся.І тут мене різонули слова мами про те, що тут ми залишимося назавжди! Виявляється, батьку підвищили звання і тепер він влаштується в місцевому штабі! Годі й казати, що на лінійці я вів себе як бовдур, не слухав промови і спотикаючись йшов у свій клас. Мене вразила страшна думка про те, як я буду тут вчитися з шостого по десятий клас. Мені доведеться заводити справжніх друзів і навіть вибрати улюбленого викладача... Рой моїх роздумів перервав сів поруч зі мною за навчальний стіл хлопчина. Він пошепки представився: "Гриша" і потягнув свою руку до моєї. Я збентежено привітався і подумав: "Ось ще! Не встиг сісти поруч, як вже набивається мені в друзі!". Пройшов рік... І що ви думаєте? Григорій став моїм найкращим нерозлучним другом, та таким, що на всьому білому світі не знайдеш. Ми з ним разом проводимо час не тільки в години навчання, але і у вільні хвилини. Він показав мені всі вулиці міста і його пам'ятні місця. Ні, здається, такого закутка, де ми ще не побували. Гриша розповідає багато історій про місті і районі в якому ми живемо. Його цікавим повістей, здається, немає кінця. Завдяки йому я полюбив цю землю, яка стала для мене рідною.
1 2 3 4 5 Категорія: 7-й клас \| Додано: 19.04.2018
Переглядів: 594 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0