Як я провів(а) літо (для сьомого класу)
На «зорі» навчального року традиційним завданням у вітчизняних школах є написання творчих робіт, присвячених літнім канікулам. До уваги учнів пропонується твір: «Як я провела літо» (7 клас).
Літо – золота пора для учнів! Втомлені за рік від домашніх завдань, самостійних та контрольних, ми завжди радіємо його приходу.
Але літо – це не тільки відпочинок, а ще й час для подорожей.
Я дуже люблю подорожувати. І це літо запам'ятається мені поїздкою у місто Муром. В нього наш клас возили на екскурсію в червні.
Дорога до Мурома від Москви довга. Цілих триста кілометрів ми проїхали на автобусі. Шість годин милувалися красивими пейзажами за вікном. Небо було синім, а на ньому кучеряві білі хмаринки, схожі на милих іграшкових баранчиків. Світло-зелені поля і темно-смарагдові ліси, червоні маки та жовті тюльпани... Природа Росії прекрасне!
Муром зустрів нас привітно. Люди посміхалися і з задоволенням розповідали нам про своє місто. А він дуже старий. Може бути навіть найстаріший в Росії. Ще не було на світі Москви, а Муром вже був. Йому майже 1200 років.
І цей дідок відмінно зберігся! Ми бачили будинки, в яких колись жили поміщики. Добре, що будівлі не зруйнувалися, і ми тепер можемо побачити, якими були міста раніше. Заходили ми в старовинні церкви й монастирі. Їх в Муромі дуже багато. Напевно, там живуть дуже віруючі люди.
Муром стоїть на березі Оки. Це гарна річка. Вона блищить на сонці. А коли стає похмуро, вода її відразу ж темніє.
Хто не знає російського богатиря з казок Іллю Муромця? Так ось цей чоловік і справді жив на світі коли-то. І народився він в Муромі, тому його так і прозвали.
Жителі Мурома пишаються, що в їх місті жив такий славний чоловік, якого тепер знають всі. Вони пам'ятають свого Іллю і навіть поставили йому величезний пам'ятник. А в музеї зберігаються пеньки, які богатир кидав на ворогів, коли вони оточували місто. Я дивилася на ці пеньки і не могла повірити, що їм тисяча літ.
Ще в Муромі є дуже багато джерел з чистою і корисною водою. Деякі люди спеціально приїжджають сюди, щоб напитися живої водиці. Кажуть, що ці джерела з'явилися з-за коня Іллі Муромця. Кінь бив копитом об землю, а в землі з'являлася дірка. Ось водиця-то і вибігає тепер з цих слідів.
Загалом, люди у Муромі вдячні богатирю і за захист, і за воду, і за все-все.
Я б хотіла якнайдовше залишитися в цьому місті, щоб розглянути трохи краще, але ми пробули в ньому всього два дні.
Муром назавжди залишиться в моєму серці, і це літо було прекрасним завдяки старовинному містечку, який я буду згадувати.
В інші дні літа я відпочивала, читала книги. Дуже мені сподобався роман Жюля Верна «Подорож до центру землі». Ще я гуляла на вулиці з подружками, сиділа в інтернеті і трошки малювала. В моїй кімнаті з'явилося дві нові картини. На одній намальовано мій улюблений кіт Персик. А на другий – море. В цьому році ми не змогли поїхати на море, і я вирішила його хоча б намалювати. Тепер кожен день прокидаюся і дивлюсь на сині хвилі, і іноді мені навіть чути шум прибою і гучний крик чайки, яка побачила рибу і радісно летить до води.
Подорожі і природа – ось що я люблю більше всього на світі. Літо закінчилося, попереду у нас довгий навчальний рік. Потрібно багато працювати, щоб отримувати хороші оцінки. Але я думаю, що я зможу іноді мріяти про прекрасне майбутнє літо. Сподіваюся, воно подарує мені нові поїздки і нові враження. Так хочеться побачити ще який-небудь цікавий місто, або море, або ліс, або побувати в горах... Ех, мрії!
Пішов літа ми помахаємо рукою і скажемо йому спасибі за все. За сонце, за теплий вітер, за довгі дні, смачні овочі та фрукти. І за прекрасні спогади, які ніколи не залишать наші душі!
|
