Твір для 7-го класу на вільну тему
«Праця душі»
Душа вміє працювати? Як вона може це робити?
Виявляється, душа не тільки повинна вміти працювати, а просто зобов'язана це робити. І ця робота пов'язана з добрими думками і справами. Прочитав добру книгу - душа попрацювала на славу. Прочитав молитву - душа утвердилася в правильному шляху. Задумався про ставлення до собі подібних - душа збагатилася досвідом. Сам собі дав правильну оцінку - душа попыхтела з усієї сили.
Ти багато зробив доброго? Молодець! А поганого? Адже ми іноді робимо непорядні вчинки... Наприклад, я. Буває, що натворю що-небудь, але не спеціально. Від цього на душі стає не дуже приємно і навіть сумно. А міг допомогти ближньому, але в самий відповідальний момент подумав: "А! Потім коли-небудь...". Після стає соромно і душа змушує все поправити. А як не просто відмовитися від ліні і егоїзму. Тому змушую себе робити приємне людям.
Звичайно, з кожним днем дорослішання я стаю краще. Головне, не зупинятися на досягнутому і не впасти в самозамилування. Це найбільш непорядні вчинки. Коли у мене виходить зробити щось хороше, то я не намагаюся зробити на цьому рекламу серед оточуючих. Похвальба і порожні обіцянки - теж не кращі способи завоювання авторитету. Іноді похвали не дочекаєшся...
Ще один головний працю для душі - подяку. Потрібно завжди пам'ятати про зроблене для тебе добре. І не тільки пам'ятати, але й відповісти тим же, а краще підтверджувати це справами. Буває так, що ми вдячні всьому білому світу! Наприклад, за те, що живемо і не хворіємо. Повинні бути вдячні батькам за те, що народили і вирощують нас. Вчителям - так багато сил витрачають за наше виховання і навчання. Друзям - що не дають в образу і підтримують у важкі хвилини.
Праця душі не повинен бути повністю пов'язаний з психологією людини або будь-якою релігією. Душа повністю віддана живій людині, його старанням звеличити її і змусити працювати. Адже якщо ми будемо ухилятися від роботи над своєю душею, то станемо заскорузлыми, байдужими особами, не здатними співпереживати іншим людям. Тренувати свою душу потрібно постійно, все свідоме життя, щоб одного разу про вас не сказали образливе: "Черствий, як сухар".
Так я уявляю роботу над душею і наслідки, якщо не давати їй працювати. Адже це так важливо! Тому потрібно потихеньку готувати своє нутро до повсякденних тягарів, потихеньку привчати душу до праці.
|
