Кожен недільний ранок ми з батьками присвячуємо прибирання. Немов справжні трудівники ми начищаем нашу квартиру до блиску. У кожного розподілені обов'язки. Я займаюся збиранням своєї кімнати. У мене багато справ у цей день - витерти пил з кожної полички, навіть з найвищою. Потрібно розсортувати речі - брудні в прання, а чисті скласти в шафу. Необхідно розкласти свої шкільне приладдя, іграшки по своїх місцях. А потім я повинен пропилососити всі кути в своїй кімнаті і надерти підлоги, щоб не дихати пилом.
Це дуже нелегка роботи, тим більше, що я не дуже це люблю робити. Але ми домовилися, що мама не буде мені нагадувати і я сам повинен пам'ятати про це. Іноді, якщо я захоплююся чимось іншим, то вона просто виставляє пилосос в кімнату, і я відразу згадую про прибирання. Для мене це складний процес. Важливо зрозуміти, що тобі потрібно, а що треба викинути і не шкодувати. Треба зрозуміти, куди розставити всі свої зошити і книги, а стелаж всього лише один у кімнаті. Я не розумію, яку одяг пора вважати брудною, а яку можна носити.І мені складно протирати пил між моїми рядами старих солдатиків.
Після декількох годин праці і старань я починаю бачити результат. Мені доводиться боротися з лінню, але я відчуваю, наскільки легше стає дихати в кімнаті. Завершую я прибирання тим, що очищаю килим пилососом, і мою під ним підлогу. Це не дуже швидке заняття. Але я розумію, що ретельне прибирання йде на користь моєму здоров'ю. Ще й загартовує силу волі. Я завжди кличу маму, щоб вона подивилася, все я прибрав і не забув про ніж. Вона завжди помічає те, що сховалося від мене, і я беруся робити це. Вона завжди мене хвалить за те, що я допомагаю їй по господарству.На кімнату приємно дивитися! Підручники стоять стрункими рядами на полицях, на підлозі не валяються шкарпетки, і неможливо знайти ні пилинки в кімнаті!
Прибирання складне заняття і забирає чимало сил. Але я так радий, що можу хоч чимось допомогти мамі. Вона ж робить це для нас з татом постійно. При цьому вона встигає ще й працювати. Вона готує нам і миє посуд. Прибирає лоток за котом і не забуває вичісувати йому шерсть. Тому мій внесок позбавляє її від турбот, і вона може німого часу приділити собі. А якщо у мене є ще час, то я допомагаю їй вимити посуд. Я пишаюся своїми стараннями, і тепер можу сміливо кликати друзів у гості.
|
