Твір на тему «Зимовий вечір», 7-й клас
На вулиці грудень, йде несильний сніг, вітру практично немає, ми з подругою Тетяною повертаємося додому з секції карате. Ми весело болтаєм і обговорюємо сьогоднішній день, нам так добре, що зовсім не хочеться розходитися по домівках, і ми ще довгий час стоїмо і розмовляємо біля мого під'їзду. Тетяна живе в сусідньому будинку.
За розмовами ми й не помітили, як надворі стало сутеніти, запалилися ліхтарі біля будинків і магазинів.
Несподівано сніг почав йти сильніше, на електричному світлі дуже цікаво спостерігати за чудовими сніжинками, як вони немов танцюючи, падають на землю. Мені так подобається спостерігати за красивими рухами, цих маленьких сніжинок. Їх танець мене повністю заворожує.
Розглядаючи сніжинки, я навіть забула про подругу. Зі стану невагомості мене вивели її слова, вона запитала, що зі мною сталося. А я відповіла їй, що поринула в зимові мрії, і додала, що зимовий вечір дуже красивий. На що моя подруга погодилася.
Тетяна запропонувала мені скласти їй компанію, прогулятися з її німецькою вівчаркою Найдою. Звичайно, я погодилася. По – перше, я не могла відмовити подрузі, а по друге мені не хотілося заходити додому.
Ми, весело розмовляючи, попрямували до Тані додому. Вона взяла свою величезну собаку, і ми пішли гуляти. Хоч на вулиці вже було досить темно, але з Найдою нам не було страшно. Думаю, ніхто не зважився б до нас підійти, до того ж район у нас був досить спокійний.
Найда так акуратно йде по білосніжному снігу, періодично вона стрибає та хоче зловити білі сніжинки. З боку, так цікаво за цим спостерігати.
З собакою гуляти нам дуже весело, ми бігаємо разом з нею, а з подругою ми граємо в сніжки. Правда і Найда, хоче до нас приєднатися, але в неї, на жаль, не виходить.
Ось так з подругою ми проводимо зимовий вечір. Після прогулянки, вони з Найдою проводжають мене до під'їзду, на прощання Таніну собака мені гавкає, мабуть каже, поки що.
Вдома після прогулянки я п'ю гарячий чай з малиною і розповідаю батькам, як ми погуляли.
|
