Ця фантастична історія трапилася з моєю мамою восени в селі, де вона залишилася ночувати в старому невеликому будинку, який належав моїм прадідові та прабабусі.
Було близько десятої години вечора, мама сиділа в кріслі, дивилася телевізор і пила чай. Раптом хтось постукав, і вона рвучко попрямувала до вхідних дверей. Можливо це мій тато вирішив так пізно приїхати без попередження, подумала мама. Він працює в клініці і часто чергує, тому зазвичай не відомо, коли у нього закінчується робочий день. Коли мама відкрила двері, вона побачила молоду чарівну дівчину, яка була одягнена в біле плаття і темну накидку. В руках вона тримала красивий букет з червоних троянд.Дівчина привіталася, вибачилася і попросила маму викликати для неї таксі, так як на вулиці похолодало і почався дощ. Мама люб'язно погодилася і попрямувала у вітальню за своїм телефоном, а коли повернулася до дверей дівчини вже не було, тільки її букет з троянд залишився лежати на порозі. Зникнення було дуже дивним. Мама вирішила вийти на вулицю і пройтися навколо будинку, але дівчини ніде не було. Всі пошуки були безрезультатними, і мама повернулася в будинок.
У вітальні, на одній з стін висіли старовинні годинники, вони були зламані, тому вже давно зупинилися. Поруч з ними висів весільний портрет, на якому були зображені прадідусь з прабабусею. Коли мама увійшла у вітальню вона почула дивне цокання. Спочатку було незрозуміло, що це за звуки, але потім мама визначила, що цокав годинник. Вона дуже злякалася, бо знала, що вони вже давно не працюють. Набравшись сміливості вона підійшла до годинника і кинула погляд на портрет. Неначе якась сила сказала їй взяти його в руки. Мама повернула його тильною стороною і побачила дату 21 вересня.Це ж сьогоднішня дата, пронизало її як блискавкою. Адже саме в цей день багато років тому у прадідуся з прабабусею було весілля. Мама зовсім зніяковіла від страху і в цей момент у двері знову постукали. Хто там судорожно запитала вона, але це був вже тато, який повернувся з чергування. Мама дуже зраділа, бо ночувати в одній хаті їй було страшно. Вона розповіла йому про все, що сталося тремтячим голосом і показала букет. Потім вони разом увійшли до вітальні, але годинник знову зупинилися. Тато приїхав дуже вчасно, він поставив квіти у воду, а потім довго намагався заспокоїти маму. Йому було складно повірити в цю фантастичну історію, але він не подавав виду і тільки підтакував.
|
