Ще в ранньому віці, ми познайомилися з поняттям гордість. Часто ми чуємо від наших близьких, що вони пишаються нашими досягненнями та нами в цілому. Дані слова досить приємні. Ми і самі, діти часто говоримо батькам, що пишаємося ними, і хочемо бути схожими на них. Викладачі пишаються учнями, які знають їх предмет на відмінно.
Якщо подумати, кожен з нас пишається кимось. І дуже важливо, для наявності хорошої самооцінки, щоб хтось пишався нами. Діти і дорослі, коли чують похвалу в свою адресу, намагаються стати ще краще. Адже нікому не хочеться розчаровувати тих, хто в них вірить і пишається ними.
Кожна людина по-своєму розуміє поняття гордості. Деколи гордість перетворюється в егоїзм. Така людина має важкий характер, і його цікавлять лише власні інтереси. Він настільки гордий, що не бачить і не чує оточуючих людей. З цього боку гордість можна вважати не настільки гарною якістю. Але гордість можна вважати позитивною рисою характеру, коли людина, здійснюючи гідні і хороші вчинки, стає предметом гордості для оточуючих. Наприклад, коли учень стає відмінником, його батьки та викладачі починають пишатися.Але дуже важливо при цьому, щоб учень не загордився і ньому став зарозумілим. В такому разі це стане прикладом негативним варіантом гордості.
Гордістю, на мій погляд, можна назвати повага до самого себе. Горда людина не буде принижуватися. До того ж, хочеться відзначити, що не можна плутати поняття гордість і гординя. Адже остання характеризує неповагу по відношенню до оточуючих вас людям.
|
