Твір для 8 класу на тему «Як ми відстали від поїзда» Одного разу ми з мамою вирушили в гості до її сестри. Купили квитки на вокзалі і вирушили у подорож. Спочатку мені було весело, але через деякий час настав вечір і му стали вкладатися спати. Ніч пролетіла непомітно і ранок заіскрилось сонячним світлом. Я все ще лежав на полиці і дрімав під розмірений стукіт коліс. Прокинулася і мама. Вона відразу відкрила вікно купе і впустила струменя свіжого вітерця. Їхати було ще далеко, тому вона стала готувати сніданок з захоплених із собою запас продуктів. Поїли і завели веселу розмову. Ставало жарко і нестерпно захотілося пити або з'їсти чого-небудь холодного, наприклад, морозива. Мама підтримала мою ідею і ми стали чекати велику станцію. Принесли чай, але він лише разгорячил нашу нестерпну спрагу. Провідник сказав, що найближча зупинка буде хвилин через десять і поїзд стоятиме цілих двадцять п'ять хвилин.Ми з надією стали поглядати у вікно, чекаючи полустанка. Час минав повільно, але ось і довгоочікувана зупинка. Мама і я вискочили на перон і понеслися вперед у пошуках кафе або буфету. Навколо походжали інші пасажири і приценялись до риби, фруктів, пива й інших товарів торговців, а ми ніяк не могли знайти заповітне морозиво. Знайшли потрібне лише за вокзалом в маленькому магазинчику. До відправлення поїзда залишалося близько семи хвилин і треба було поспішати. Ми перебігли через доріжку і вискочили до рейок, але поїзди вже не було. Вдалині він тільки останнім вагоном вильнув. Мама остовпіла, а потім вирішила звернутися до чергового. Обслуговуючий персонал і поліція швидко відреагували на наше нещастя. Зв'язалися з начальником поїзда і ті підтвердили, що ми дійсно отсутствуя. Тоді нам запропонували наздогнати потяг. Справа в тому, що чергова зупинка повинна бути всього за двадцять кілометрів від нас і доїхати туди можна було на машині, та ще й з випередженням втік складу. А запізнилися на потяг не тільки ми, а і ще пару пасажирів із-за того, що провідник забув нас попередити про скорочення стоянки на п'ять хвилин. Все обійшлося просто чудово і нас посадили в свої вагон. Провідник вибачився перед усіма, і ми вирушили в дорогу. Тепер ми завжди будемо самі уточнювати розклад і час зупинки. Спогади про казус надовго залишилися в пам'яті і багато чому навчили нас. Виявляється світ сповнений добрих і чуйних людей, а служби вокзалу працюють як годинник.
1 2 3 4 5 Категорія: 8-й клас \| Додано: 15.04.2016
Переглядів: 544 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0