Моє ставлення до самостійності
В першу чергу хочеться відзначити, що поняття самостійності для кожного певного віку розшифровується окремо. Тобто в кожному періоді життя ми повинні проявляти самостійність, що притаманне тому чи іншому віком.
Приміром, у ранньому дитинстві батьки можуть нас назвати самостійними, всього лише через те, що ми вміємо одягатися чи що їсти. Дійсно, в такому віці, лише такі малі досягнення допомагають нам заслужити похвалу.
Самостійність, на мій погляд, це вміння робити вчинки, які необхідно виконувати в певному віці. А так можна сказати те, що кожна людина повинен прагнути до самостійності. Адже самостійність також передбачає, вміння відповідати за свої вчинки і за життя в цілому.
Поки що, ми школярі не можемо вважати себе повністю самостійними особистостями. Адже поки, що багато чого за нас вирішують батьки, вони нас забезпечують всім необхідним.
У майбутньому я мрію стати повністю самостійною людиною. В моєму розумінні це означає мати гідну і високооплачувану роботу. Також наявність власного житла є головним показником самостійності. Дійсно, на мою думку, у дорослому житті у кожної людини чи сім'ї повинно бути власне житло.
Після закінчення школи ми поїдемо вчитися в місто, і ось тут, нам доведеться вперше по-справжньому жити самостійним життям. І тут не варто забувати про те, що все-таки ми ще діти, адже поки ми живемо за рахунок батьків.
|
| Категорія: 8-й клас | Додано: 29.12.2018
|
| Переглядів: 706
| Рейтинг: 0.0/0 |
|
