Я вважаю, що осінь-це найпрекрасніша пора року. На вулиці стає дуже красиво, все яскраве. Шарудять листя під ногами, дерева всі оранжево - червоні. Багато хто не люблять цю пору року із-за дощів, але я обожнюю їх, вони заспокоюють. Заварю собі чай, дістану печива, сяду біля вікна і спостерігаю. Іноді вийду погуляти без парасольки, йду нікуди не поспішаючи, в навушниках музика, і так добре на душі. Бабине літо чого тільки варта. В цей період на вулиці тепло, світить сонечко. Всі радіють такій погоді.
У вересні, зі своєю сім'єю, я їжджу до бабусі в село. Там ми ходимо в ліс і збираємо гриби та ягоди. У нас є свої місця, ходимо ми тільки туди. Знаходяться вони далеко, тому виходимо ми рано вранці.
Іноді відвідуємо ліс тільки для пікніка. Ми заздалегідь купуємо м'ясо, сосиски, овочі. Потім розпалюємо вогнище і смажимо все це на вогні, виходить дуже смачно. Після цього ми граємо в бадмінтон, співаємо пісні біля багаття.
Повертаючись, ми йдемо топити лазню, заварюємо віник, ставимо самовар. Лазня в селі велика і нова, в ній досі пахне смолою. Дуже приємно митися в такому ароматі. Потім нас чекає свіжозаварений чай з листя смородини в альтанці. Чай ми п'ємо з ватрушками і млинцями, бабуся їх смачніше всіх готує.
По приїзду в місто стає трохи сумно, адже не підходиш в ліс кожен день, не побачиш все краси осінньою природою. Але ліс може замінити парк, хоч і не такий густий і гарний як в селі.
Цієї весни я продовжую вчитися в коледж, адже я закінчую 8 клас. Почнеться нове життя, я познайомлюся зі своїми однокурсниками, буду вивчати абсолютно інші предмети. Трохи хвилююче, але я думаю у мене все вийде.
Осінь - це така пора року, коли можна подумати про щось важливе і сокровенне. Ну і звичайно насолоджуватися прекрасними видами.
|
