Досить цікавим і дивним станом можна назвати самотність. Бувають моменти, коли ми прагнемо до нього. Дійсно, іноді так хочеться побувати наодинці самим з собою. Адже тільки так можна поміркувати про своє життя, зовсім не відволікаючись на сторонні шуми.
Але найчастіше люди страждають від самотності. Лише коли воно нетривале, ми радіємо. Але коли ми залишаємося на довгий час наодинці з самим собою, коли немає того, людини, який готовий розділити з нами радість і печаль, нам стає нестерпно важко.
Але найдивніше те, що людина може відчувати себе самотнім, навіть перебуваючи у великій компанії. Відразу ж хочеться відзначити те, що таке трапляється, коли інтереси даної особистості не збігаються з інтересами людей з компанії.
Найвірогідніше, маючи на душі гіркий смуток, ми не зможемо влитися в радісну галасливу компанію, адже краще в такій ситуації поговорить з кимось одним, з тим, кого дійсно цікавить ваш душевний стан.
Дуже сумно, що багато людей приречені на самотність. Адже це так сумно і сумно. Іноді я теж відчуваю себе дуже самотньо, бувають моменти, коли я розумію, що мені з ким розділити свою печаль і тривогу.
Хоча й трапляються ситуації, коли я, як і багато мрію годинку побути на самоті. Адже іноді так хочеться зібратися з думками, поміркувати про сенс життя. І все це, я думаю, варто робити на самоті.
Але звичайно ж, хотілося б, щоб ми всі, як менше були самотні, щоб поряд з нами завжди були близькі люди, готові зрозуміти і вислухати.
|
