Думаю, всі люди, так чи інакше, згадують шкільні роки з якоюсь теплотою. Той час, коли було все стабільно і ясно. Навчальний процес ніби йшов по прямій рейковій дорозі. Були помітні будь-які відхилення і повороти в непотрібну сторону. Якщо ж по тій, чи іншій причині учні збивалися з шляху, то викладач тут же все виправляв. Але так, як я є учнем восьмого класу, всі ці блага все ще мені доступні. Про вибір своєї професії я замислююся лише поверхово. Досить важко з чимось визначитися серед різноманіття робіт і сфер діяльності. Постійно гасаю і вагаюся серед можливих варіантів. Це, зрозуміло, не є добре. Так як випускний день вже зовсім близько і поступово виникає потреба у виборі подальшого навчального закладу. Абсолютно не розумію, чому на такий важливий вибір дається таке малу кількість часу. Нехай навіть я залишуся вчитися після дев'ятого класу, ситуація на краще не зміниться. Далеко не секрет, але знання, отримані в школі, є лише формальним ключиком до певної папірці, яка, у свою чергу, здатна відкрити деякі двері. Або ж їх відкрити. Кому як пощастить. Але, до іспитів треба хоча б дожити. Враховуючи різко зростає навантаження – це стає досить проблематичним завданням. Так, чи інакше, спромігся пережити кілька етапів шкільної лави, отже, подолаю і подальші труднощі. У цьому немає ніяких складнощів, крім як гнітючої атмосфери і тиску з боку деяких викладачів. Їх слова, в тій, чи іншій мірі, створюють несприятливі умови для навчання. Тобто, успішної здачі іспитів, які впливають на вступ до ВНЗ. Мені здається, що все подальше для мене не несе будь-яких страхітливих наслідків. Відсіювання і природний відбір, зрозуміло, ніхто не відміняв, але всі події, які підстерігають мене, а так же однокласників в такому недалекому майбутньому – сущі дрібниці.
1 2 3 4 5 Категорія: 8-й клас \| Додано: 13.12.2018
Переглядів: 411 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0