Я живу в невеликому містечку, в якому знаходиться всього три школи. Наша школа природно найкраща, не тому що вона приватна, а тому що тут працюють найкращі вчителі, які цінують свою роботу і віддані їй. Але мова піде конкретно про наших вчителів. Гнат Сергійович - вчитель фізичної культури. Незважаючи на те, що школярі зазвичай не люблять відвідувати заняття фізичної культури, в нашій школі все навпаки. З приходом цього вчителя відношення моє і моїх однокласників до цього предмету дуже змінилося. Вчитель фізкультури замінив нудні заняття на веселі конкурси, які ми придумуємо самі. На його уроки ходять всі без винятку. Звичайно кожне заняття починається з банальної розминки, але потім ми граємо в спортивні ігри та проводимо конкурси. В цьому році мером нашого міста, в кінці першої навчальної чверті, були влаштовані спортивні змагання між школами нашого міста. Наш клас брав участь у змаганнях з легкої атлетики. Незважаючи на те, що я і мої однокласники дуже переживали і не хотіли брати участь у цих змаганнях, вчитель ні на хвилину не засумнівався в нас, він нас підтримував не тільки морально, але і фізично. Після уроків він проводив свій особистий час разом з нами для того, щоб добре підготувати нас.З кожним заняттям ми ставали більш впевнені у своїй перемозі і страх змінився прагненням якнайшвидше потрапити на змагання і безсумнівно здобути перемогу. Ось настав день змагань. Був дуже вітряний осінній день, крім того на передодні змагань наш учитель фізкультури дуже застудився і ми боялися, що він не прийде підтримати нас. Але він все-таки прийшов і це дало нам додаткові сили. Змагання проходили в міському парку. Вони були розділені на кілька етапів і тривали близько чотирьох годин. Приклавши максимум зусиль, ми здобули перемогу серед учнів восьмих класів. Нашому класному керівнику та вчителю фізичної культури Гнатові Сергійовичу вручили грамоти і удостоїли почесного звання "Кращий вчитель року". Після змагань ми з вчителями повернулися в школу, де, на честь нашої перемоги, батьки вже приготували солодкий стіл. Гнат Сергійович в честь перемоги вручив кожному з нас символічну шоколадну медаль. Настрій у нас був відмінний, батьки раділи, а вчителі нами пишалися. Це відчуття не передати словами. Але з цієї історії я засвоїв одну істину - щоб досягти успіху, кожній людині потрібно докласти максимум зусиль, але найголовніше, щоб в тебе вірили.
1 2 3 4 5 Категорія: 8-й клас \| Додано: 16.11.2016
Переглядів: 674 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0