Твір для 9 класу на тему: «Як я провів літо»
Моя улюблена пора року - літо. Як будь-якої нормальної дитини, мої батьки відправили мене на все літо у табір на море. Хочу сказати, що це було найкраще літо в моєму житті. Так як я ні разу не була ще в таборі, мені було дуже цікаво дізнатися, яке ж це бути там. Спочатку я довго не могла адаптуватися і звикнути до табірного життя, адже я була дуже домашньою дитиною. Але через місяць я знайшла собі нових друзів, з якими дуже добре спілкувалася. Кожну ніч ми всі збиралися і гралися в різні ігри. Бувало таке, що ми втікали вночі за територію табору або просто гуляли по узбережжю моря і дивилися на зірки.
Як-то нас переселили в інший корпус. Спочатку, він нам здавався настільки жахливим і страшним, що ми не уявляли, як можна там взагалі проживати. Але пізніше зрозуміли, що це найкраще місце, куди нас могли б переселити. Кімнати там були величезними, та й сам корпус теж. І найголовніше - це те, що нам дозволялося облаштовувати кімнати так, як ми хочемо. Так само можна було розмальовувати стіни і за це ми не несли ніякого покарання. Напевно, кожен би дитина мріяв про це. Як у будь-якому нормальному таборі у нас були кожен день дискотеки. Природно я з друзями не пропускала жодної.
Хотілося б наостанок сказати про одному моєму улюбленому місці в таборі. Це місце було на пірсі, який знаходився просто в море. Він був занедбаний, в аварійному стані, а це додавало ще більшої екстремальності. Кожну ніч ми чекали, поки всі заснуть в корпусі і вилазили через балкон на першому поверсі, хоча він був досить-таки високо. Далі ми йшли до моря, де перебував пірс. Так як він був аварійним, то там скрізь був паркан і решітки.Звичайно ж я з друзями перелазила через цей паркан, далі ми йшли в самий кінець пірса божевільною довжини і лягали на нього, щоб подивитися на зірки, яких було дуже багато. Найкрасивішим був чумацький шлях. Я ніколи раніше не бачила його, тому тоді я була просто в захваті. Тоді ми цінували кожну хвилину свого життя, адже розуміли, що це більше ніколи не повториться.
Ще пару раз ми ходили на пірс, щоб востаннє глянути на нього, і потім ми всі роз'їхалися і більше ніколи не бачилися. Я досі згадую ті хвилини в таборі, адже для мене вони були кращими.
Тому цінуйте кожну хвилину свого життя, адже кожен день він особливий, і навіть якщо тобі захочеться пережити ті почуття знову, у тебе нічого не вийде, адже все в житті буває лише одного разу.
|
