Одним з головних мотивів творчості Михайла Юрійовича Лермонтова була тема поета і його поезії. У своїх творах поет замислюється про своє призначення і значення поезії для суспільства в цілому.
Для Михайла Юрійовича істинний поет - чесна людина, пророк, що засуджує будь-які людські вади. Своєю поезією він повинен пробуджувати все найкраще у людських душах, пускати світло в їх серця і уми, змушувати замислюватися над своїм життям, вчинками, добром і злом. Лермонтов навіть порівнює поета з кинджалом у творі «Поет». Справжній поет повинен бути таким же гострим, непримиренним, непохитним, з твердою душею. У творі ж поет, як і кинджал, втратив своє призначення, віддавши перевагу злато безкорисливої духовного життя і почуттям.
Створюючи твори, поет повинен намагатися вкласти особливий сенс у свої рядки, не писати тільки для віршування, адже література є могутнім засобом для впливу на думку суспільства. Поет веде за собою і його слухають. Але Михайло Юрійович попереджає, що життя істинного пророка може бути важкою. Так і в творі «Поет» Лермонтов малює пророка, який перебуває у конфлікті з суспільством. Тому він самотній. Засуджуючи чужі вади, поет може зустріти нерозуміння, осуд, він може бути не прийнятий натовпом. Але незважаючи на всі труднощі, поет не повинен відкидати свої принципи, змінювати призначення пророка.
Справжній поет — людина з твердою душею, не боїться осуду і вигнання з суспільства.
|