В своїй поемі "Мертві душі" Гоголь дає характерні образи багатьох поміщиків ХІХ століття. Однією з яскравих представниць є поміщиця Коробочка. З Коробочкою письменник знайомить нас у третій главі. Затримавшись на шляху до темна, Чичикову необхідно знайти місце для ночівлі і він зупиняється в маєтку вдови колезького секретаря. Господинею цього маєтку і є Настасья Петрівна Коробочка. Це літня, досить економна і розважлива жінка. Письменник дуже барвисто описує її зовнішність з точки зору Чичикова. Спочатку Чичиков, почувши її голос, представляв її старою служницею. Потім, побачивши її, він дещо змінив свою думку, хоч і не на багато. Зрештою майже вийшов з себе, він прямо називає її старою. Село Коробочки досить невелика, кріпаків у неї в 10 разів менше, ніж у Плюшкіна. Але вона містить свій маєток в порядку. Хати хоч і розкидані по селі, але доглянуті, скрізь підтримується належний вигляд. Населення живе в достатку. Селян у неї не так і багато, і всіх вона пам'ятає по іменах, хоч при цьому не веде ніяких записів. Завдяки своїй господарності, отримує від садиби хороший дохід. Тим не менш вона постійно скаржиться на збитки і неврожай, хоч це не заважає їй тихенько поповнювати свої заощадження, заховані в скриньках комода.Це говорить не тільки про її ощадливості, але і в деякій мірі про жадібність. Зрозумівши задум Чичикова - купити у неї мертвих душ, - вона відразу ж розуміє, що для неї це може бути вигідно. У своїй садибі вона займається продажем меду, борошна, сала, пеньки і тепер померлих селян вона ставить в один ряд з іншим товаром. Взявши до уваги намір свого несподіваного відвідувача, вона тут же розуміє, що справа це для неї нове, незвідане. Але якщо комусь треба купити ці мертві душі, значить, і продати їх треба подорожче. Вона побоюється, щоб покупець не обдурив її.Тут про її діловій хватці, так само як і про її підозрілість і недовірливість, ми можемо судити по її відповіді на пропозицію Чичикова: "...краще вже я маненько почекаю, може наїдуть купці, так применюсь до цін...". Роздратований її впертістю, Чичиков називає її "дубинноголовой". Це слово в часи Гоголя характеризувало людину впертого, якого нічим не можна було збити з взятої точки зору. Всі докази відлітали від неї, як горох від стіни. В образі цієї хворої, що вірить і в Бога, і в чорта, старій-поміщиці, Гоголь показав образ всіх поміщиків тієї пори, їх гротескність і мальовничість.
1 2 3 4 5 Категорія: 9-й клас \| Додано: 21.02.2017
Переглядів: 1725 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0