Я рідко буваю в лісі і, мені здається, більшість моїх однолітків теж. Ми забуваємо, наскільки це красиве і приємне місце.
Останній раз я був у лісі влітку з татом. Ми збирали ягоди. Було свіжо, навколо пахло смолою, співали птахи. Ще хочу відвідати ліс на цих вихідних – піти за грибами.
Ліс це дивовижне місце, це свій світ зі своїми законами, тільки ми – люди, часто забуваємо про це.
Прогулюючись між деревами, я помітив сліди присутності тут людини: біля куща лежав обгортку з цукерки. Біля красивої поляни було випалене вогнем місце, а поруч валялося повно сміття: пляшок, папірців та іншого того, чого в лісі не повинно.
Адже ми зовсім не замислюємося про те, які наслідки це принесе. Сподіваємося, що так і будемо століттями ходити гуляти, розважатися, а природа буде все прощати і нічого не змінитися. Але ж вона теж жива, вона страждає. На місце від багаття довго не буде рости трава, а ми розпалюємо їх, де попало, а не там де вони вже палились. Сміття не перегниє, він буде повільно отруювати навколишнє середовище. В такому місці не захоче селитися заєць, не пройдуть лисиця, а які гриби зростуть там, де все отруєно і брудно.
Скельця з розбитих пляшок ранять звірятам лапи.
Все навколо страждає від людини, а він думає лише про себе, лише б повеселитися, як нажитися, як накопичити більше. А адже якщо він забуває про братів своїх менших, то так само легко забуде і про свого ближнього. Подивиться він на те, що розоряє будинок сусіда, що мучить свого підлеглого, що отруює життя друзям. Немає. Людина, що не любить навколишнє середовище і себе не любить, а значить і близького теж любити не зможе.
Друзі! Давайте будемо людьми. Будемо ставитися з повагою один до одного, будемо допомагати ближнім, будемо берегти те, що у нас є, а не розоряти його.
Давайте берегти ліс! Адже нашим нащадкам ми повинні залишити не тільки досягнення науки чи літератури. Давайте залишимо їм чисте навколишнє середовище. Нехай вони, так само як і ми прогулюються між дерев, нехай так само вдихають терпкий, дурманний запах смоли, нехай знайдуть прекрасний лісовий квітка чи побачать дику білку, улепетывающую серед гілок, нехай сядуть ввечері біля багаття з гітарою і заспівають душевну пісню, хай наберуть грибів і ягід восени та просто відпочити всією душею в тіні.Як багато прекрасного поруч з нами, а ми думаємо лише про себе, лише про те так доставити вигоду собі, а про все навколо забуваємо. Давайте бути людянішими.
|
