«...в мій жорстокий вік прославив я свободу І милість до занепалим закликав.» А. С. Пушкін Крім любовної лірики в поезії А. С. Пушкіна, у його творчості яскраво виражена і тема свободи. У його ранніх віршів, таких як «До Чаадаеву», «Вільність», «До моря» проходять волелюбні мотиви. Це пояснюється тим, що в роки своєї юності після закінчення ліцею молодий поет, приїхавши в Петербург, зустрічається з бентежно налаштованою молоддю. У ці бурхливо налаштовані революційними ідеями суспільстві починають розвиватися таємні гуртки, в яких молоді люди сперечаються про долю Росії, про лиха її народу. Тут починає процвітати вільнодумство, відкидається тиранія.В таких умовах і починає проявлятися волелюбна лірика поета. Це підтверджується і написанням у 1817 році оди «Вільність», в якій Пушкін відкрито говорить: «Хочу оспівати свободу світу, На тронах вразити порок». Пригноблене становище народу викликає у нього обурення і біль. Гнобителі, тиранящие народ, сидять на тронах і позбавляють простих людей вольності і свободи, викликають у нього обурення, про що він сміливо говорить у своєму вірші: «Самовластительный лиходій!Тебе, твій трон я ненавиджу...» Не відокремлюючи вільність від Закону, поет упевнений, що тільки там, де народ вільний, немає страждань і скорботи. Поет вірить, що якщо сильні світу цього будуть дотримуватися закону, то народ знайде «вільність і спокій». Цю ж тему Пушкін продовжує і у своєму вірші «Село», написаному в 1819 році. Але тут він вже виступає не проти самодержавства, як в оді «Вільність», а проти кріпацтва. Ми бачимо в цьому творі Пушкіна-громадянина, патріота, людини, не байдужої до того, що його батьківщина перебувати в кабалі кріпосного ладу. Служіння Вітчизні є необхідним для душі поета. Особливо це помітно в одному з кращих творів поета «До Чаадаеву», в якому молодий Пушкін зі своїми пристрастями і благородними прагненнями закликає свого друга присвятити вітчизні «душі прекрасні пориви». Говорячи про тему свободи в ліриці Пушкіна, не можна не згадати і його вірші «До моря», в якому сплітаються горда душа поета і могутня, неприборкана морська стихія. Для поета море – це і його вірний товариш, з яким він відкрито говорить, і символ свободи. Звертаючись на початку твору до моря зі словами «Прощай, вільна стихія!», Пушкін далі сумує про те, що земля, як і раніше не вільна: «Де крапля блага, там на сторожі Вже просвещенье чи тиран.» Виходячи з вищесказаного, ми розуміємо, що для Пушкіна бути вільним-означає жити у вільному суспільстві, де немає тиранів, ланцюгів і рабства.
1 2 3 4 5 Категорія: 9-й клас \| Додано: 28.12.2017
Переглядів: 536 \| Рейтинг: 0.0/0

Всього коментарів: 0